Самоосвіта як фактор особистісно-професійного зростання вчителя
Давня мудрість говорить: «Хто стоїть на місці, той відстає». А хто не хоче відставати, мусить рухатися вперед і не зупинятися, а, досягнувши вершини, підійматися вище. Сьогодення вимагає від вчителя впровадження нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуку. Ці якості не видаються додатком до диплома про педагогічну освіту, а формуються у щоденній учительській праці.
Тому професійна компетентність учителя потребує постійного розвитку й удосконалення.
Підвищенню компетентності учителя сприяє післядипломна освіта, яка реалізується шляхом самоосвіти, курсової перепідготовки та участі у методичній роботі.
Вирішальну роль у творчому і професійному становленні вчителя відіграє самоосвіта, яка здійснюється добровільно, планується, керується, контролюється самим педагогом. Оцінка педагогом власної діяльності обов’язково призведе до усвідомлення потреби відповідності вимогам сучасності та необхідності постійної самоосвіти. Причому вимоги, що пред’являються спеціалісту, повинні бути вище тих можливостей, що має людина. Отож, важливою передумовою процесу самовдосконалення є ставлення самого фахівця до вимог, що висуваються. Звісно, якщо він байдуже ставиться до них, про розвиток особистості не йдеться.
Прагненню до творчого зростання вчителя сприяють також стимули: повага учнів, їх батьків, членів колективу, адміністрації, підвищення кваліфікації, творча атмосфера у колективі тощо. Стимулювання діяльності творчого вчителя є однією з функцій адміністрації школи, відділу освіти та центру професійного розвитку педагогічних працівників.
Відповідно до поставлених завдань з педагогами професійних спільнот вчителів фізики, географії, природознавства, хімії, біології, та екології Лесею Низовець, консультантом центру професійного розвитку педагогічних працівників проведено цикл МЕЕТ- заходів з питань професійного зростання педагогів, підвищення кваліфікації та побудови індивідуальної траєкторії розвитку. Адже, результативною самоосвітня діяльність буде тоді, коли правильно спланована, оскільки можна щодня гортати сторінки науково-методичної преси чи спеціальних сайтів Інтернету і залишатися на низькому рівні. Саме тому важливе значення має побудова індивідуальної траєкторії професійного розвитку педагога. Правильно розроблене планування індивідуального маршруту дасть змогу педагогові відчути свої можливості, а, значить, зробити ще один крок далі.
